депривація

-ї, ж.

1) Брак економічних та емоційних опор, загальноприйнятих як базисних основ людського досвіду (прибуток, забезпеченість житлом, а також опікування дітей батьками).

2) Ізоляція від зовнішніх подразників, втрата або обмеження можливостей задоволення будь-яких потреб, що супроводжуються комплексними емоційними переживаннями.

••

Сенсо́рна деприва́ція — тривале і повне виключення всякого сенсорного подразника; характеризується рядом психічних розладів.